Поиск
Долина Извилин - все об удаленной работе

Долина Извилин - все об удаленной работе

Подписчики: 23 подписчиков
ID: 158503337

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

dolinaizvilin

Описание

Все об удаленной работе в интернет

Директорат. Директорат - це спільнота пияк, розгільдяїв, обьеднані одніею цілью.Ця спільнота зібрана з різних особистостостей з непередбаченими характерами і здібностями.Директорат « Офіс » був заснований в 2013 році для святкування нового року але за цікавих обставин там майже кожен день були так звані чаювання в народі прозвані директорські чаювання на яких чая і близько не було, а частіше все починалось з хмільних напоїв а закінчувались вживанням всього що горить чи льеться рідко все проходило гладко були бійки,сварки та ще багато видів дискусій но і які застілья без прекрасної статті але не завжди нас відвідували чарівні дівчата ще були і інші види краси, цитуючи одного із жителлів Касяна ” Вони всі дирки ”, з чим всі були згодні.На Офісі проживало постійно дві особи Касян його вважали так званим Шерифом квартири який боровся з злочинністю але з його точки зору в ці спільноті був один злочинець підлий порушник його спокою якого він постійно Варварсько карав, від чого отримав клеймо Варвар, другий житель Вадяся трохи не акуратний але спокійний і веселий парубок правда якщо його не будити після так званого чаювання чи не голити ноги або грати на спині хрестики нолики зеленкою.Остальні співвласники Офісу теж не завжди адекватні, зате головним плюсом завжди буде абсолютний похуїзм до різних жартів,витівок та розіграшів.Офіс можна сказати показав хто є союзником, а хто ворогом у вічні війні з зеленим зміем та її прибічником білочкою!
З повагою завжди ваш Кум )

Директорат

Християнський театр Церкви ЄХБ Преображення. Багато разів і багатьма способами в давнину промовляв був Бог до отців через пророків.( До євреїв 1:1) Читаючи Писання, ми бачимо, що Господь, інколи, для того, щоб привернути особливу увагу блудливого народу до Себе і Свого Слова, наказував Своїм пророкам поряд із проповіддю використовувати дію, яка слугувала наглядним прикладом того, про що говорилося у пророцтві.
Того часу казав був Господь через Ісаю, Амосового сина, говорячи: Іди, і розв'яжеш верету з-над стегон своїх, і здіймеш взуття зо своєї ноги! І він зробив так, ходив нагий та босий. І Господь говорив: Як ходив Мій раб Ісая нагий та босий три роки, це ознака та чудо про Єгипет та про Етіопію. Ісая 20:2-3
На початку царювання Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юди, було оце слово до Єремії від Господа, кажучи: Так сказав був до мене Господь: Зроби собі поворозки та ярма, і надінь їх на шию свою. Єремiя 27:1-2
І взяв пророк Ананія ярмо з шиї пророка Єремії, і поламав його. І сказав Ананія на очах усього народу, говорячи: Так говорить Господь: Отак поламаю ярмо Навуходоносора, царя вавилонського, за два роки часу, з шиї всіх народів! І пішов пророк Єремія своєю дорогою. Єремiя 28:10-11
Початок того, що Господь говорив через Осію. І сказав Господь до Осії: Іди, візьми собі жінку блудливу, і вона породить дітей блуду, бо сильно блудодіє цей Край, відступивши від Господа. Осія 1:2
І сказав Господь мені ще: Іди, покохай жінку, кохану приятелем, але перелюбну, подібно, як любить Господь Ізраїлевих синів, а вони звертаються до інших богів, і кохаються у виноградних коржиках. І я купив її собі за п'ятнадцять шеклів срібла й хомер ячменю та летех ячменю. І сказав я до неї: Сиди довгі дні в мене, не будь блудлива, і не будь нічия, також і я буду такий до тебе. Бо Ізраїлеві сини будуть сидіти довгі дні без царя та без князя, і без жертви та без камінного стовпа, і без ефода та без домашніх божків. Потому Ізраїлеві сини навернуться, і будуть шукати Господа, Бога свого, та царя свого Давида, і за останніх днів з тремтінням обернуться до Господа та до Його добра. Осія 3:1-5
Бажаючи привернути особливу увагу до Бога і Його Слова, ми також, беручи за приклад пророків Господніх, використовуємо дію, як наглядний спосіб проповіді. Своїми постановами бажаємо доносити Істину до серця кожної людини.

Християнський театр Церкви ЄХБ "Преображення"

Допомога Українському війську (Штаб ЦО). ВО Свобода організовує точки збору матеріальної допомоги Збройним силам України.
Нині, наша армія вкрай слабка і потребує допомоги: впродовж років її нещадно руйнували як задля збагачення певних осіб, так і просто через її непотрібність. Але зараз якраз той час, коли ніхто, крім Збройних сил України не забезпечить спокійне існування населення України та його майбутнє.
Саме для того, аби допомогти нашому війську стати на ноги, міський осередок Всеукраїнського об'єднання Свобода звертається до усіх небайдужих допомогти арміїї!

Допомога Українському війську (Штаб ЦО)

Йога в Ужгороді. Запрошую всіх, хто хотів би, але все ніяк не рішається, пробував сам, не пробував ніколи, спробувати разом вчитися бути в ладу і тишині з самим собою, розслаблятися, поправити здоров'я.
Хотілося б, щоб ми могли на цю годину відпочити від улюблених проблем, думок і переживань, а не просто мали на ранок крепатуру, не просто помахали руками і ногами і покрихтіли, а трошки прийшли в себе, сюди і зараз.
коли: понеділок, середа та п'ятниця
19:00-21:00
де: біля готелю Закарпаття/транспортні ворота
( площа Кирила і Мефодія, 5)

Йога в Ужгороді

Павло Тичина. ПАВЛО ТИЧИНА (1891-1967)
Павло Григорович Тичина народився 11 січня (23 січня за новим стилем) 1891 р. у селі Піски Козелецького повіту Чернігівської губернії. Батько майбутнього поета був сільським дяком — вчителем «школи грамоти». Сім'я була багатодітна (народилося 13, зіп'ялося на ноги 9 дітей), жили впроголодь, зате гарно співали. Змалку Павло виявив хист до музики, малювання і віршування.
У 1900-1907 рр. навчався в Чернігівському духовному училищі (бурсі), в 1907-1913— в Чернігівській духовній семінарії. На цей час припало його ознайомлення з новітнім українським мистецтвом, особисте знайомство з найвідомішими його представниками.
У 1913-1914 рр. працює в редакції ліберального україномовного журналу «Світло», а після його закриття — в Чернігівському статистичному бюро. У 1916-1917 рр. — помічник хормейстера в українському театрі М. К. Садовського. 1920 року подорожував із капелою К. Стеценка «Думка» Правобережною Україною від Києва до Одеси. Того ж року організував хор (з 1921 р. — капела-студія імені М. Леонтовича), з яким виступав до 1923 року.
З 1923 по 1934 рік — співредактор журналу «Червоний шлях» (Харків). Входить до заснованої 1923 р. Спілки пролетарських письменників України «Гарт». 1926 року взяв активну участь у створенні ВАПЛІТЕ (Вільної Академії пролетарської літератури) на чолі з М. Хвильовим, куди увійшли й колишні члени «Гарту». З 1929 р. — дійсний член Академії наук Української РСР, у 1936-1939 рр. і в 1940-1943 рр. очолює Інститут літератури АН УРСР. З 1947 р. — член-кореспондент Болгарської АН, доктор філології. 1943— 1948 рр. — міністр освіти УРСР. З 1953 по 1959 рік — голова Верховної Ради УРСР, заступник голови Ради Національностей Верховної Ради УРСР, член багатьох товариств, комітетів, президій, кавалер орденів і медалей.
Лауреат Державної премії СРСР (1941), Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (1962). 1967 року отримав звання Герой Соціалістичної Праці.
Як поет П. Г. Тичина починав у 1906-1910 рр. з наслідування народних пісень та творів Т. Г. Шевченка. Перші друковані твори молодого поета з'явилися 1912 р. Подією величезної ваги в новочасній українській літературі став вихід у світ першої збірки віршів «Сонячні кларнети» (1918), пройнятої сонячною вірою в життя, людину, в рідний знедолений народ. Ця книга одразу поставила 27-річного поета поруч із першорядними митцями новочасного українського відродження.Тичина рано утвердився в думці про поезію як синтетичний вид мистецтва. На практиці це обернулося перенесенням у площину поезії засобів суміжних мистецтв: у «Сонячних кларнетах» звук подається «забарвленим», колір — «озвученим», зорові образи чергуються зі слуховими. Великий вплив на П. Г. Тичину справили М. Коцюбинський (вони часто зустрічалися і спілкувалися в останній період життя Коцюбинського у Чернігові), Максим Горький.
Протягом життя П. Г. Тичини існував постійний і надзвичайний тиск на нього, на його творчу активність. Імпресіонізм і особливий композиційний характер його творів, починаючи зі збірок «Плуг» (1920) і «Вітер з України» (1924), дедалі більше пом'якшується і замінюється спершу риторичними, а далі й абстрактними формулюваннями. Переломною у творчості поета вважається збірка «Чернігів» (1931 р.), яка означила його перехід в число «офіціозних» авторів. Однак творчість Павла Тичини й після цього не вписується у прокрустове ложе простих схем: його приховане протистояння з тоталітаризмом на цьому не припиняється.
У галузі поезії, прози, публіцистики, а також у науково-критичних працях Павло Тичина виявив себе одним із найосвіченіших радянських письменників, чия ерудиція охоплювала суміжні з літературою види мистецтва — музику і живопис. Павло Григорович чудово грав на кларнеті, та й у словах вловлював особливе, музичне звучання. Можливо, тому так легко давалося йому вивчення іноземних мов (він вільно володів п'ятнадцятьма).
Помер П. Г. Тичина 16 вересня 1967 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі в Києві.

Павло Тичина