Поиск
Смешные Игрушки

Смешные Игрушки

Подписчики: 12 подписчиков
ID: 89639849

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club89639849

Описание

ИГРУШКИ ДЛЯ ВСЕХ

•••••••●Parkour●Ukraine●•••••••. Усі люди живуть і постійно пересуваються по планеті, відповідно до законів, які їх оточують. Закони є різні: моральні, державні, правові, релігійні та інші. Деякі діють для всіх, деякі лише для тих хто їм підкоряється, наприклад закони пересування по вулицях. Хто сказав, що не можна лазити по дахах і стінах, перескакувати паркани і усі перешкоди, що попалися на твоєму шляху? Чому їх обов’язково обходити, якщо для трейсера є масса інших швидших, красивіших і можливо небезпечніших способів їх подолати. Чому б не намалювати власний щлях по бетону, асфальту, деревах і всьому що довкола власними ногами. Трейсер – художник руху, який малює по місту фарбами видимими лише подібним йому, а його рухи не піддаються класифікації і чіткій характеристиці – це лише мазки кистю, такі ж звичні і інстинктивні як дихання чи просто ходьба по рівній поверхні.
одії з навколишнім світом.

•••••••●Parkour●Ukraine●•••••••

InFire -rugby street. Спорт для себе - бухло для ворогів (Ярослав Оболонський)
Регбі (англ. rugby) - це олімпійський вид спорту. Є кілька різновидів регбі, найбільш популярними з яких є регбі-7 та регбі-15 (за команду грає, відповідно, 7 або 15 гравців). Метою гри є приземлення м'яча у заліковому полі (місті) або ж забиття його ногою над перекладиною воріт у межах, позначених двома стійками.
Південно-африканська приказка часів апартеїду: Регбі для Білих, футбол для негрів!
Іспанська народна приказка: Хлопчики грають у футбол, дівчатка у волейбол, а чоловіки грають в регбі!
Британці, що є родоначальниками регбі, свого часу зазначали: Чоловіки повинні грати лише в такі ігри, які привчають до небезпеки та болю.

"InFire" -rugby street

Maxim Di Denko - Ведучий Великого Міста!. Працюю і дарую свято людям вже більше 12 років! У скарбничці не один десяток успішно проведених Весіль, ювілеїв, корпоративів та днів народження та інших урочистих подій.
Розпочинав свою діяльність в цій сфері ще у давні двохтисячні роки менеджером евент агенції. Саме величезний досвід роботи менеджером в евент агенції, а саме 7 років, дозволяє зараз відчувати до деталь подію, яку берусь проводити. За весь час роботи в сфері розваг накопичив величезний багаж знань і святкового позитиву. Саме він дозволяє мені не тільки зробити Ваше свято оригінальним і незабутнім, а й дати Вам цінні поради по його створенню без зайвих проблем! У фіналі у Вас виходить свято саме таке, як хочете Ви! Союз молодості та досвіду - ось те, що є моїм козирем, як ведучого!
Я пропоную Вам невимушену обстановку і грамотну мову. Я завжди йду в ногу з часом і на вашому святі обов'язково з'являться найсвіжіші, сучасні і особисто розроблені в дружній компанії конкурси!
І памятайте що Максим як ведучий - це завжди багато інтелігентного гумору на Вашому святі будь-якого рівня і з будь-якою аудиторією!
Для замовлення ведучого
★★★ Максима Діденка ★★★
телефонуйте: +38 050 617 47 05
сайт: http://maximdidenko.com/

Maxim Di Denko - Ведучий Великого Міста!

Павло Тичина. ПАВЛО ТИЧИНА (1891-1967)
Павло Григорович Тичина народився 11 січня (23 січня за новим стилем) 1891 р. у селі Піски Козелецького повіту Чернігівської губернії. Батько майбутнього поета був сільським дяком — вчителем «школи грамоти». Сім'я була багатодітна (народилося 13, зіп'ялося на ноги 9 дітей), жили впроголодь, зате гарно співали. Змалку Павло виявив хист до музики, малювання і віршування.
У 1900-1907 рр. навчався в Чернігівському духовному училищі (бурсі), в 1907-1913— в Чернігівській духовній семінарії. На цей час припало його ознайомлення з новітнім українським мистецтвом, особисте знайомство з найвідомішими його представниками.
У 1913-1914 рр. працює в редакції ліберального україномовного журналу «Світло», а після його закриття — в Чернігівському статистичному бюро. У 1916-1917 рр. — помічник хормейстера в українському театрі М. К. Садовського. 1920 року подорожував із капелою К. Стеценка «Думка» Правобережною Україною від Києва до Одеси. Того ж року організував хор (з 1921 р. — капела-студія імені М. Леонтовича), з яким виступав до 1923 року.
З 1923 по 1934 рік — співредактор журналу «Червоний шлях» (Харків). Входить до заснованої 1923 р. Спілки пролетарських письменників України «Гарт». 1926 року взяв активну участь у створенні ВАПЛІТЕ (Вільної Академії пролетарської літератури) на чолі з М. Хвильовим, куди увійшли й колишні члени «Гарту». З 1929 р. — дійсний член Академії наук Української РСР, у 1936-1939 рр. і в 1940-1943 рр. очолює Інститут літератури АН УРСР. З 1947 р. — член-кореспондент Болгарської АН, доктор філології. 1943— 1948 рр. — міністр освіти УРСР. З 1953 по 1959 рік — голова Верховної Ради УРСР, заступник голови Ради Національностей Верховної Ради УРСР, член багатьох товариств, комітетів, президій, кавалер орденів і медалей.
Лауреат Державної премії СРСР (1941), Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (1962). 1967 року отримав звання Герой Соціалістичної Праці.
Як поет П. Г. Тичина починав у 1906-1910 рр. з наслідування народних пісень та творів Т. Г. Шевченка. Перші друковані твори молодого поета з'явилися 1912 р. Подією величезної ваги в новочасній українській літературі став вихід у світ першої збірки віршів «Сонячні кларнети» (1918), пройнятої сонячною вірою в життя, людину, в рідний знедолений народ. Ця книга одразу поставила 27-річного поета поруч із першорядними митцями новочасного українського відродження.Тичина рано утвердився в думці про поезію як синтетичний вид мистецтва. На практиці це обернулося перенесенням у площину поезії засобів суміжних мистецтв: у «Сонячних кларнетах» звук подається «забарвленим», колір — «озвученим», зорові образи чергуються зі слуховими. Великий вплив на П. Г. Тичину справили М. Коцюбинський (вони часто зустрічалися і спілкувалися в останній період життя Коцюбинського у Чернігові), Максим Горький.
Протягом життя П. Г. Тичини існував постійний і надзвичайний тиск на нього, на його творчу активність. Імпресіонізм і особливий композиційний характер його творів, починаючи зі збірок «Плуг» (1920) і «Вітер з України» (1924), дедалі більше пом'якшується і замінюється спершу риторичними, а далі й абстрактними формулюваннями. Переломною у творчості поета вважається збірка «Чернігів» (1931 р.), яка означила його перехід в число «офіціозних» авторів. Однак творчість Павла Тичини й після цього не вписується у прокрустове ложе простих схем: його приховане протистояння з тоталітаризмом на цьому не припиняється.
У галузі поезії, прози, публіцистики, а також у науково-критичних працях Павло Тичина виявив себе одним із найосвіченіших радянських письменників, чия ерудиція охоплювала суміжні з літературою види мистецтва — музику і живопис. Павло Григорович чудово грав на кларнеті, та й у словах вловлював особливе, музичне звучання. Можливо, тому так легко давалося йому вивчення іноземних мов (він вільно володів п'ятнадцятьма).
Помер П. Г. Тичина 16 вересня 1967 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі в Києві.

Павло Тичина

***REGBU** KREMENETS***. Регбі-7 - олімпійський вид спорту. Спортивна коиандна гра, в яку грають на прямокутному полі мячем овальної форми.....
Метою гри є приземлення м'яча у заліковому полі або ж забиття його ногою над перекладиною воріт у межах, позначених двома стійками.

***REGBU** KREMENETS***