Поиск
щенки ж/ш фокстерьер)))

щенки ж/ш фокстерьер)))

Подписчики: 40 подписчиков
ID: 32672677

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club32672677

Official Group of Rostik Skrypychaiko. Не чіпай гівна не буде смердіти.
Не срай в горшок, там капуста цвіте.
Вспамятав про гівно-ось і воно.
Прийде весна, покаже хто де срав.
Не сцай в компот, там повар ноги миє.
Побачив гівно, то ж понюхай його.
Ти шо забув чиї помої хлепчиш?
Пиво,секс і ананізм - укрепляєт організм!!!
Хто не миє ноги, той сцає на пороги!
Хто пердить як собака, той комуняка.
Бю раз і параста.
Ше раз і на матрас два і на бетон .
Не срай на корову, а срай на підлогу!
Без бухла нема життя!!!!!!!!!!!

Official Group of Rostik Skrypychaiko

Секція рукопашу гопак СОКІЛ с.Ожидів. Рукопаш Гопак - це ефективна, національна система фізично-духовного виховання. Його складовими є ударна техніка (руки та ноги) і боротьба в стійці та партері (кидки, больові прийоми і задушливі захвати)

Секція рукопашу гопак "СОКІЛ" с.Ожидів

Павло Тичина. ПАВЛО ТИЧИНА (1891-1967)
Павло Григорович Тичина народився 11 січня (23 січня за новим стилем) 1891 р. у селі Піски Козелецького повіту Чернігівської губернії. Батько майбутнього поета був сільським дяком — вчителем «школи грамоти». Сім'я була багатодітна (народилося 13, зіп'ялося на ноги 9 дітей), жили впроголодь, зате гарно співали. Змалку Павло виявив хист до музики, малювання і віршування.
У 1900-1907 рр. навчався в Чернігівському духовному училищі (бурсі), в 1907-1913— в Чернігівській духовній семінарії. На цей час припало його ознайомлення з новітнім українським мистецтвом, особисте знайомство з найвідомішими його представниками.
У 1913-1914 рр. працює в редакції ліберального україномовного журналу «Світло», а після його закриття — в Чернігівському статистичному бюро. У 1916-1917 рр. — помічник хормейстера в українському театрі М. К. Садовського. 1920 року подорожував із капелою К. Стеценка «Думка» Правобережною Україною від Києва до Одеси. Того ж року організував хор (з 1921 р. — капела-студія імені М. Леонтовича), з яким виступав до 1923 року.
З 1923 по 1934 рік — співредактор журналу «Червоний шлях» (Харків). Входить до заснованої 1923 р. Спілки пролетарських письменників України «Гарт». 1926 року взяв активну участь у створенні ВАПЛІТЕ (Вільної Академії пролетарської літератури) на чолі з М. Хвильовим, куди увійшли й колишні члени «Гарту». З 1929 р. — дійсний член Академії наук Української РСР, у 1936-1939 рр. і в 1940-1943 рр. очолює Інститут літератури АН УРСР. З 1947 р. — член-кореспондент Болгарської АН, доктор філології. 1943— 1948 рр. — міністр освіти УРСР. З 1953 по 1959 рік — голова Верховної Ради УРСР, заступник голови Ради Національностей Верховної Ради УРСР, член багатьох товариств, комітетів, президій, кавалер орденів і медалей.
Лауреат Державної премії СРСР (1941), Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (1962). 1967 року отримав звання Герой Соціалістичної Праці.
Як поет П. Г. Тичина починав у 1906-1910 рр. з наслідування народних пісень та творів Т. Г. Шевченка. Перші друковані твори молодого поета з'явилися 1912 р. Подією величезної ваги в новочасній українській літературі став вихід у світ першої збірки віршів «Сонячні кларнети» (1918), пройнятої сонячною вірою в життя, людину, в рідний знедолений народ. Ця книга одразу поставила 27-річного поета поруч із першорядними митцями новочасного українського відродження.Тичина рано утвердився в думці про поезію як синтетичний вид мистецтва. На практиці це обернулося перенесенням у площину поезії засобів суміжних мистецтв: у «Сонячних кларнетах» звук подається «забарвленим», колір — «озвученим», зорові образи чергуються зі слуховими. Великий вплив на П. Г. Тичину справили М. Коцюбинський (вони часто зустрічалися і спілкувалися в останній період життя Коцюбинського у Чернігові), Максим Горький.
Протягом життя П. Г. Тичини існував постійний і надзвичайний тиск на нього, на його творчу активність. Імпресіонізм і особливий композиційний характер його творів, починаючи зі збірок «Плуг» (1920) і «Вітер з України» (1924), дедалі більше пом'якшується і замінюється спершу риторичними, а далі й абстрактними формулюваннями. Переломною у творчості поета вважається збірка «Чернігів» (1931 р.), яка означила його перехід в число «офіціозних» авторів. Однак творчість Павла Тичини й після цього не вписується у прокрустове ложе простих схем: його приховане протистояння з тоталітаризмом на цьому не припиняється.
У галузі поезії, прози, публіцистики, а також у науково-критичних працях Павло Тичина виявив себе одним із найосвіченіших радянських письменників, чия ерудиція охоплювала суміжні з літературою види мистецтва — музику і живопис. Павло Григорович чудово грав на кларнеті, та й у словах вловлював особливе, музичне звучання. Можливо, тому так легко давалося йому вивчення іноземних мов (він вільно володів п'ятнадцятьма).
Помер П. Г. Тичина 16 вересня 1967 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі в Києві.

Павло Тичина

JOGALIFE. Приглашаю всех желающих на занятия по Хатха йоге!
Йоге не важен Ваш уровень подготовки, возраст, социальный статус или религиозные убеждения. Здесь припасены маленькие и большие ценности, свои для каждого, кто решил однажды обратить свой ищущий взгляд в сторону йоги. Приходите! Расстилайте коврик, садитесь, скрестив ноги, закрывайте глаза…прислушайтесь как внутри бьётся сердце…как текут вдох и выдох…открывайте глаза…и мы начинаем!

Регбі-7 ДЮСШ Кременець. Регбі-7 - олімпійський вид спорту. Спортивна коиандна гра, в яку грають на прямокутному полі мячем овальної форми.....
Метою гри є приземлення м'яча у заліковому полі або ж забиття його ногою над перекладиною воріт у межах, позначених двома стійками.
ТРЕНЕР КОМАНДИ: Світозар Сергійович Броговський

Регбі-7 "ДЮСШ Кременець"